Продовження або скасування санкцій проти РФ залежить від того, як Україні і Росія будуть виконувати Мінські домовленості. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню Новости Украины – From-UA розповів доцент Інституту міжнародних відносин Київського Національного університету ім. Тараса Шевченко Андрій Наджос.
За словами нашого співрозмовника, G7 має чітку позицію щодо санкцій проти РФ, і, схоже, влітку вона не зміниться.
28 квітня 2016 року в Палаті представників США був зареєстрований законопроект №5094 під назвою «Акт стабільності та демократії в Україні» (Stability and Democracy for Ukraine Act / STAND for Ukraine Act).
Сьогодні про санкції, введенні країнами Заходу проти Російської Федерації після початку її агресивних дій щодо України, не говорить лише лінивий. Для України ця тема виявилася відносно новою, бо ніколи до того наша країна не стикалася безпосередньо з дією цього стримуючого/карального міжнародного механізму. Спочатку тимчасова окупацію українського півострова, а потім – початок війни на Донбасі, змусили українську дипломатію та експертне співтовариство вдатися до глибокого вивчення питання про запровадження міжнародних санкцій.
14 апреля 2016 года министр иностранных дел России Сергей ЛАВРОВ посетил с визитом Монголию. Все бы ничего, да вот конфуз произошел: министр иностранных дел вышел из своего самолета … в джинсах. А там его, как ни как, встречали высокие монгольские гости с красной дорожкой. Поговаривают, что местные жители очень сильно обиделись на Ларова.
Япония - это страна, которая знает, как жить в условиях, когда у тебя забрали часть территории: в этом отношении ее не надо убеждать в необходимости поддержать Украину. Об этом в эксклюзивном комментарии интернет-изданию Новости Украины – From-UA сообщил доцент Института международных отношений Киевского Национального университета им. Тараса Шевченко Андрей Наджос.
Комментируя текущий визит Петра Порошенко в Японию, наш собеседник обращает внимание на то, насколько существенную поддержку оказывает островное государство Украине.
Никто не прогнозировал, что президент РФ Владимир Путин в такой короткий срок начнет вывод войск из Сирии. Речь не шла даже о среднесрочной перспективе.
Життя українця насичене подіями та новинами. Тут і з буденністю важко впоратися, а ще ж доводиться розшифровувати конотації лідерів інших держав, якими вони «обмовились» на черговому міжнародному саміті.
Хоча зміст промов згодом руйнує життя мільйонів.
Останнім часом все частіше засоби масової інформації повідомляють про події, які стосуються двох кавказьких країн – Вірменії та Азербайджану, які мають невирішені територіальні суперечки щодо Нагірно-Карабаського конфлікту. Медійні месаджі вказують на те, що ситуація в зоні конфлікту залишається складною. Нещодавно сторони вдавалися до застосування мінометів та артилерії калібром понад 100 мм, що призвело до зростання кількості людських втрат з обох сторін. Окрім цього, у зоні конфлікту напружується ситуація, пов’язана із використанням Сарсангського водосховища мешканцями низки районів Азербайджану.
Останні події в Молдові створюють додаткову лінію напруги для України, яка вже третій рік поспіль здійснює опір відкритій російській агресії. Стоїть за акціями в сусідній із Україною державі Кремль, який, розхитуючи Молдову, ставить собі за мету а) ускладнити ситуацію в прикордонних із Молдовою та Румунією українських районах, б) створити для Євросоюзу черговий «головний біль», в) ускладнити процеси в рамках ініціативи ЄС «Східне партнерство».
По информации группы Geostrategy, российская дипломатия и разведка делают все возможное для того, чтобы 26 января 2016 года на сессии Парламентской Ассамблеи Совета Европы делегация страны-агрессора вернула себе право голоса в Ассамблее, которое она потеряла в 2014 году после оккупации Крыма.
