Для Росії та озброєних прихильників самопроголошених ДНР і ЛНР на сході України настав критичний момент для дій: сторони повинні дотримуватися мінських угод.

Про це на наступний день після переговорів з російським президентом Володимиром Путіним заявив держсекретар США Джон Керрі.
Відкриваючи засідання глав МЗС країн НАТО в турецькій Анталії, Керрі сказав також, що американська влада не прагне до збереження санкцій щодо Росії, але вони необхідні, щоб "спробувати забезпечити мир і безпеку в Україні".
"Настав час діяти, необхідно дотримуватися мінських домовленостей", - зі свого боку сказав генсек НАТО Єнс Столтенберг.

 США стурбовані можливим продажем Ірану зенітних ракетних комплексів С-300 після того, як президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволив подібний продаж.
Стурбованість США висловив у телефонній розмові з главою російського МЗС Сергієм Лавровим його американський колега Джон Керрі.
2 квітня підписали рамкову угоду щодо іранської ядерної програми.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, коментуючи указ пана Путіна, заявив, що, враховуючи прогрес, досягнутий на переговорах Тегерана і "шістки" в Лозанні, "необхідність у такого роду ембарго, причому в окремому, добровільному російському ембарго, повністю відпала".

Держдепартамент США рекомендував президенту Бараку Обамі виключити Кубу зі списку країн-спонсорів тероризму.

Як заявив член комітету з міжнародних справ Сенату США Бен Кардін, така рекомендація є важливим кроком на шляху до встановлення більш продуктивних відносин із Кубою.

Куба - одна із чотирьох країн, яких США неодноразово звинувачували у підтримці тероризму у світі. Решта - Іран, Судан та Сирія.

Виключення Куби із "терористичного списку", де вона опинилася у 1982 році, дасть можливість обом країнам знову відкрити свої посольства у Вашингтоні й Гавані.

Якщо Обама дотримається рекомендацій Держдепартаменту, Конгрес Сполучених Штатів матиме ще 45 днів на те, аби вирішити, чи підтримувати чи відхилити таке рішення.

США мають грати провідну роль у вирішенні конфлікту в Україні. Про це у Вашингтоні заявив екс-головнокомандувач НАТО у 1997-2000 роках генерал армії США Веслі Кларк. Він назвав помилкою розрахунки, що Німеччина зможе взяти на себе ініціативу у вирішенні кризи.

В якому б форматі не проводилися дебати про те, чи треба Сполученим Штатам Америки надавати летальну зброю Україні для зупинення російської військової агресії на Сході країни, сам факт таких розмов вже позитивно впливає на дипломатичні шляхи вирішення конфлікту.

Саме з урахуванням цього фактору, необхідно й надалі проводити активне обговорення зазначеного питання у рамках американського законодавчого органу та Адміністрації президента Барака Обами.

The Islamic state which appeared on the political map of the Middle East in 2006, confused all cards of the major geopolitical players. Established control over the part of territory of Syria and Iraq by the Islamic state created the threats for many actors, including the USA, Russian the EU and even China. Who stands behind of these phenomena? The group expressed its own thoughts.

There are a lot of political speculations around the very sensitive issue of the foreign weapon’s supply to Ukraine which is opposing the Russian military aggression in the Donbas. The recent visit of the Ukrainian President Poroshenko to the United Arab Emirates underlined the fact that those uncertainties will be continued till the situation on the ground remains tense.

Президент Барак Обама заявив, що США воюють не з ісламом, а з тими, хто перекручує цю релігію.

У виступі на саміті з протидії екстремізму він наголосив, що релігія не відповідальна за злочини, які скоюють її послідовники.

"Ми не воюємо з ісламом. Ми воюємо з тими, хто перекручує іслам", - сказав президент США.

За словами пана Обами, лідери угруповань на зразок "Ісламської держави" є терористами, а не релігійними діячами.

На триденну конференцію приїхали представники понад 60 країн.
США очолили коаліцію держав, які допомагають Іраку воювати проти "Ісламської держави", завдаючи удари з повітря по позиціях угруповання.

 У США відкрився триденний саміт з протидії насильницькому екстремізму.
Зустріч, у якій беруть участь представники різних країн світу, відбувається після нападів зі стріляниною в Данії, Франції та Австралії, а також у світлі посилення угруповання "Ісламська держава" на Близькому Сході.

Учасники саміту обговорять шляхи боротьби з екстремізмом і зокрема можливість більш широкого обміну розвідувальними даними між країнами.

Віце-президент США Джо Байден, який відкрив саміт, сказав, що урядам країн слід приділяти більшу увагу іммігрантам, у яких через маргіналізацію можуть посилюватися радикальні настрої.

На конференції також має виступити президент США Барак Обама.