Сьогодні геополітичне майбутнє регіону Східної Європи – у першу чергу таких держав, як Україна, Молдова та Білорусь – продовжує залишатися невизначеним.
Життєздатність білоруської концепції на глибоке занурення до російської орбіти викликає відверті сумніви.
Євроінтеграційні прагнення Києва поки що продовжують зазнавати очевидних невдач.
Внутрішньополітична нестабільність в Молдові, навіть не зважаючи на значні потуги Румунії, суттєво ускладнює просування цієї держави у напрямку до Європейського Союзу.
У світлі поширення інформації про можливе звільнення Костянтина Грищенка з посади Міністра закордонних справ України здійснено аналіз можливих зовнішньополітичних причин та наслідків від прийняття такого рішення.
За оцінками аналітичної групи «Geostrategy», останні тенденції розвитку внутрішньополітичних процесів в Казахстані та Росії – найбільш впливових та до останнього моменту політично стабільних держав-членів Митного Союзу - призведуть до відкладення в часі повномасштабного запуску Митного Союзу.
Висунення звинувачень колишньому Прем’єр-міністру Юлії Тимошенко саме у порушенні процедури підписання Угоди про постачання російського газу в Україну на період 2009 – 2019 років є частиною багатоходової комбінації, спланованої ззовні. Її мета - переформатувати розклад сил на європейському енергетичному ринку, а також вплинути на перебіг президентської виборчої кампанії в Росії у 2012 році.
Остання зустріч Президентів України та Росії у Сочі засвідчила охолодження у розвитку українсько-російських відносин. Цей візит підкреслив глибину розходжень між керівництвом двох держав щодо перспектив співробітництва за усіма напрямами – політичними, економічними та енергетичними. На даному етапі можна говорити про те, що Україна за останні п’ять років надто далеко просунулася у Західному напрямку, і тому її участь у будь-яких інтеграційних процесах на просторі колишнього СРСР вбачається сьогодні проблематичною.
Внутрішня ситуація у Білорусі продовжує загострюватися. Внаслідок цього вже восени цього року політичний режим у Білорусі може бути змінено. Такий сценарій розвитку подій відповідає інтересам країн ЄС, США та Росії. Саме на білоруському полі перетнулися схожі за суттю інтереси цих світових (в особі США та Європейського Союзу) та регіональних (в особі Російської Федерації) центрів сили.
Аналітична група «Geostrategy», узагальнивши оцінки фінансових аналітиків щодо середньострокових перспектив розвитку економіки Китаю, дійшла висновку про те, що темпи економічного зростання Китаю до 2015 року можуть знизяться з нинішніх 10% до 5%. Уповільнення майже вдвічі темпів економічного розвитку негативно вплине на розвиток українсько-китайських відносин у торговельно-економічній сфері, а також відобразиться на загальносвітових економічних процесах.
Візит Державного секретаря США Х.Клінтон до Турецької Республіки з 15 по 16 липня 2011 року вказав на переведення у практичну площину питання про розміщення на території Туреччини радарних систем як елементів системи протиракетної оборони. Активізація діяльності американської Адміністрації щодо теми розміщення систем протиракетної оборони може також бути пов’язана в перебігом врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту. Зокрема, з можливим прийняттям ООН у вересні 2011 року рішення про визнання Палестинської автономії.